Широко використовуваними розчинами є штукатурний розчин, тріщиностійкий розчин та розчин для кладки. Їх відмінності полягають у наступному:
Розчин, стійкий до тріщин:
Це розчин, виготовлений з антитріщинного агента, що містить полімерний лосьйон та добавку, цемент та пісок у певній пропорції, який може витримувати певну деформацію та не розтріскуватися.
Тріщиностійкий розчин – це готовий матеріал, який можна використовувати шляхом додавання води та безпосереднього змішування. Готовий матеріал протитріщинного розчину складається з дрібного піску, цементу та протитріщинного агента. Основною речовиною протитріщинного агента є різновид кремнеземної пилу, яка може заповнювати пори між частинками цементу, утворювати гелі з продуктами гідратації та реагувати з лужним оксидом магнію з утворенням гелів.
Штукатурний розчин:
Розчин, що наноситься на поверхню будівель та компонентів, а також на поверхню основних матеріалів, який може захистити базовий шар та відповідати вимогам використання, можна разом назвати штукатурним розчином (також відомим як штукатурний розчин).
Розчинна кладка:
Добавка для укладання будівель, що складається з гелеподібного матеріалу (зазвичай цементу та вапна) та дрібного заповнювача (зазвичай натурального дрібного піску).
Водоутримування розчину стосується здатності розчину утримувати воду. Розчин з поганим водоутриманням схильний до розтікання та розшарування під час транспортування та зберігання, тобто вода спливає на поверхню, а пісок і цемент опускаються вниз. Перед використанням його необхідно повторно перемішати.
Усі види базових шарів, що потребують використання розчину, мають певне водопоглинання. Якщо водоутримування розчину погане, то під час нанесення розчину, поки готовий розчин контактує з блоком або базовим шаром, вода поглинається готовим розчином. Водночас вода випаровується з поверхні розчину, що звернена до атмосфери, що призводить до недостатньої кількості води для розчину через втрату води, що впливає на подальшу гідратацію цементу та нормальне зростання міцності розчину, що призводить до зниження міцності. Зокрема, міцність розділу між затверділим розчином та основою знижується, що призводить до розтріскування та відшаровування розчину. Для розчину з хорошим водопоглинанням гідратація цементу є відносно достатньою, міцність може розвиватися нормально, і він добре зчеплюється з базовим шаром.
Отже, збільшення водоутримування розчину не тільки сприяє будівництву, але й підвищує міцність.
Час публікації: 27 травня 2022 р.